Экспертное заключение АПІМАКС
Экспертное заключение клинические испытания апимакс

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інститут екогігїєни і токсикології ім. Л.І.Медведя
Відділ дієтології та клінічних досліджень профілактичних засобів

Екпертне заключення стосовно можливості використання біологічно активних добавок на основі прополіса «АПІМАКС»

Прополіс використовується з прадавніх часів. Історичні джерела, що ще у Древньому Єгипті він широко використовувався жрецями як лікувальний засіб, а знання про його бактеріцидні властивості стали основою для його широкого використання для лікування інфекційних захворювань та гнійних ран. Прополіс був також одним із компонентів, що використовувався для бальзамування мумій. Таємницею пролісу цікавився Аристотель, про нього містяться широкі відомості у працях Абу Алі Ібн Сіна, Галена і Варрона.

Хімічний склад прополісу дуже складний, серед компонентів, виявлених хроматомасспектроскопією 5-оксі-4,7-диметоксі- і 5-окси-4-оксі-7-метоксифлавон, п-оксі-і п-метоксібензойна і п-кумарова кислоти, глікозиди (акцетин, ермапін іпектолинарингенин), ферулова кислота. Прополіс є потужним антибактеріальним засобом, має аналгетичні властивості, а завдяки вмісту ряду флавоноїдів є потужним засобом стимуляції репаративних процесів. Використання прополісу і препаратів на його основі знайшли насамперед використання як для місцевого засобу лікування ран та захворювань шкіри і слизових оболонок. Вживання реr os прополісу насамперед використовується для лікування інфекційних та запальних захворювань.

Пилок та маточне молочко — складна комбінація цінних фізіологічно активних речовин. В них багато білка, вуглеводів, ліпідів, нуклеїнових кислот, в їх склад входять тіамін, рибофлавін, нікотинова кислота, пірідоксин, біотин, фолієва кислота, рутин, нікотинамід, аскорбінова кислота, лактофлавін, вітамін D, вітамін Е. Пилок містить різноманітні фосфоліпіди — холінфосфогліцерид (лецетини), інозитфосфогліцериди, етаноламінфогліцериди (кефаліни), фосфатидилсерини. Вміст фітостеринів в пилку досить високий (0,6-1,6%). Серед фітостеринів виділяють Р — ситостерин, який має антисклеротичну дію і виступає антагоністом холестерину в організмі. Крім цього пилок містить такі мікроелементи як титан, барій, срібло, золото, паладій, ванадій, вольфрам. Дослідження показали, що пилок виключно багатий рутином. В пилку деяких рослин, а саме гречки посівної, вміст рутину досягає 17 мг%.

Роботи, присвячені лікувальним властивостям квіткового пилку, свідчать, що він нормалізує діяльність товстої кишки (особливо при колітах та хронічних запорах), а також нормалізує апетит та підвищує працездатність, знижує артеріальний тиск та збільшує вміст гемоглобіну в еритроцитах.

В амбулаторних умовах успішно використовували пилок при лікуванні гіпертонії. Квітковий пилок з медом широко використовують для лікування цілого ряду захворювань нервової та ендокринної систем.

Французькі лікарі повідомляють про позитивний ефект при застосування пилку для лікування дітей з анеміями. Квітковий пилок здатний збільшувати кількість еритроцитів та гемоглобіну. У дітей , які одержували по 1/4 — 1/3 ч.ложки 2-3 рази на день протягом 1-2 місяців квіткового пилку спостерігалося збільшення кількості еритроцитів на 25-30%, а гемоглобіну — на 15%.

Дослідники вважають, що квітковий пилок — ефективний засіб при лікуванні запалювань передміхурової залози. Раціональність призначення пилку (по 1/3 до 1 ч.ложки 2-3 рази на день) при хронічному простатовезікуліті показана лікарями Іспанії. Відмічено навіть тонізуюча дія пилку при деяких видах імпотенції.

Клінічні випробування комплексного продукту, що містив прополіс, проведені у 30-тій міській лікарні м. Харкова як допоміжного засобу — БАД до раціону харчування продемонстрували покращення результатів лікування хворих на катаральний фарингіт, ларингіт та ларинготрахеіт в порівнянні із традиційним лікуванням (25 осіб). Розсмоктування 1 таблетки кожні 2 години у перший день і в наступний по 1-2 таблетці 3 рази на день усувало больові відчуття хворих і прискорювало процес одужання в середньому до 5 днів. Надзвичайно корисним було вживання БАД на основі прополісу для профілактики радіоепітеліїтів під час променевої терапії (50 хворих). Вживання її запобігало виникненню репітеліїтів, а у випадку якщо вони мали уже місце вони зникали в строки 3-5 днів. Проведені бактеріологічні дослідження до вживання БАД і у контрольній групі давали, як правило, наявність поліантибіотикорезистентної мікрофлори слизових оболонок, на відміну від тих, які були отримані у осіб основної групи — відсутність або помірна кількість патогенної флори, яка чутлива до антибіотиків. Використання БАД на основі прополісу суттєво зменшувала неприємний запах у роті у осіб з радіоепітеліїтами та хронічними запальними захворюваннями верхніх дихальних шляхів. Побічної дії і алергічних реакцій не спостерігалось.

За даними клінічних досліджень, проведених у 30-тій міській лікарні м. Харкова БАД на основі прополісу вживалась 185 особами (98 дітей та 87 дорослих). Основну групу склали особи, що мали хронічні запалення ЛОР органів та група осіб, часто хворіють простудними захворюваннями. Вживання БАД, що містила прополіс сприяло більш швидкому одужанню хворих з гострими запалювальними процесами на фоні загальноприйнятого лікування (скорочення середнього терміну лікування на 1,2 дні). Вживання БАД в поєднанні з загальноприйнятим консервативним лікуванням гайморитів і етмоїодітів у 48% осіб основної групи дало позитивний результат. У 24 хворих на хронічний та гострий ларингіт проведене лікування, що поєднувалось з включенням до раціону харчування БАД дозволило досягти 75% ефективності лікування. Вживання БАД мало також добрий дезодоруючий ефект.

Таким чином, вживання БАД на основі прополісу має добрий дезодоруючий ефект, покращує опірність організму та сприяє більш швидкому одужанню хворих при включенні до раціону харчування.

Заключення:

1. В результаті проведенної експертизи наданих матеріалів про якісний та кількісний склад «АПІМАКС», данні проведених клінічних досліджень, проведених у З0-ій клінічній міській лікарні м. Харкова можна зробити висновок, що вказаний продукт може бути віднесений до БАД як профілактичний засіб,

2. БАД «АПІМАКС» завдяки своєму складу має загально зміцнюючі властивості, сприяє нормалізації функціювання імунної, кровотворної, ендокринної та нервової систем, має загально зміцнюючу дію, нормалізує апетит, сприятливо впливає на стан шкіри та волосся, позитивно впливає на сексуальну сферу, підвищує опірність організму до інфекцій є джерелом вітамінів та мікроелементів.

3. Показання до застосування БАД «АПІМАКС»:

 

  • у якості джерела вітамінів і біофлавоноїдів при недостатньому їх надходженні з уживаним раціоном харчування;
  • у якості ефективного дезінфікуючого і дезодоруючого ротову порожнину засобу;
  • у якості загальнозміцнюючого і профілактичного засобу в період епідемій респіратоних інфекцій, що підвищує загальну опірність організму і зміцнює імунітет;
  • для профілактики несприятливого впливу виробничих факторів на слизові оболонки ротової порожнини і дихальних шляхів (переохолодження, підвищена запиленість вплив хімічного чи радіаційного фактору)
  • у якості допоміжного засобу (біологічно-активної добавки до раціону харчування) при комплексному лікуванні гострих та хронічних запалювальних процесів ротової порожнини та дихальних шляхів, при проведенні променевої терапії, лікуванні гнійних ран, у період підготовки та в післяопераційний період.Протипоказання:

    Підвищена чутливість до продуктів бджільництва.

    Дозування:

    По 1-2 таблетки 3 рази на день розжувати або повністю їх розсмоктати. Під час простудних захворювань, що супроводжуються запальними процесами горла та верхніх дихальних шляхів 1 таблетку кожні 2 години.

    Капсули по 1-2 капсули 3 рази на день запиваючи достатньої кількістю кип’яченої води.

    Пастилки по 1-2 пастилки 3 рази на день. Під час простудних захворювань, що супроводжуються запальними процесами горла та верхніх дихальних шляхів 1 пастилку кожні 2 години.

    Головний дієтолог МОЗ України, керівник відділу дієтології та клінічних досліджень
    профілактичних засобів Інституту екогігієни і токсикології ім. Л.І.Медведя
    д.м.н. Карпенко П.О.
    ст.науковий співробітник відділу дієтології
    та клінічних досліджень профілактичних засобів
    Вознюк В.В.

    Література

  • Балаховський І.С. Ліпіди // Лаборатонні методи діагностики в клініці: Довідник / Під редакцією В.В. Меньшикова.- М.: Медицина, 1987. — С.240-248.
  • Білокриницький Д.В. Методи клінічної імунології // Лабораторнні методи діагностики в клініці: Довідник / Під редакцією В.В. Меньшикова.- М. Медицина, 1987. — С.277-310.
  • Біохімічні методи дослідження в клініці / Під. Ред. А.А.Покровського.-М.: Медицина, 1969.-61 Ос.
  • Гігієна харчування з основами нутріціології / Під ред. В.І. Ципріяна.-Київ., — «Здоров’я», 1999 .- 568 с.
  • Конишев В.А. Харчування та регулюючі системи організму / АМН СРСР.- М.: Медицина, 1985.- 224с.
  • Народна енциклопедія здоров’я та довголіття. Сост В.А. Черниш, АТ «Гулівер -2», Фірми МАСЛ-2 , Архангельськ, 1991р., 336с.
  • Смолянський Б.Л., Абрамова Ж.И. Справочник по лечебному питанию.-т, 1993. — 304 с.
  • Смоляр В.І. Раціональне харчування .- Київ: Наук.думка, 1991.-368 с.
  • Тутульян В.А. Современнне приоритетн науки о питаний // Вопр. питання.- 1994.-Ш.-С.З-4.
  • Чумак А.А. Базика Д.А. Іммуна система // Чорнобильська катастрофа / Під.ред. В.Г. Барьяхтара .- Київ: Наукова думка, 1995.- С.408-409.